Успенський собор у Миргороді

 

Традиційно душею України вважають центральне Подніпров’я – Полтавщину. Серцем полтавської землі сміливо можна назвати Миргород, оспіваний Миколою Гоголем. А серцем Миргорода, безперечно, є його головна святиня – собор на честь Успіння Божої Матері.

Рішення про будівництво в центрі міста Успенського храму було ухвалено в рік святкування 900-річчя Хрещення Русі – у 1888-му. До цього в Миргороді вже було кілька невеличких дерев’яних церков, але новий Успенський храм мав стати головною – соборною – святинею міста.

Кошти на церкву збирали по всьому повіту. Будівництво її завершилося уже на початку ХХ-го сторіччя. Невдовзі після завершення, у 1912 році, миргородський лікар Іван Зубковський відкрив у місті джерело з цілющою мінеральною водою. Невеличкий провінційний Миргород раптом став широко відомим. Тут відразу почали будувати санаторії й Успенський собор опинився в центрі лікувальних закладів.

Післяреволюційні події середини минулого століття визначили іншу – більш драматичну – долю миргородської святині.

Протоієрей Іоанн Сазанський, настоятель собору: «В 1937 году храм был закрыт до 1942 года. Как только немцы зашли в город – храм открыли. Действовал храм до 1959 года. В 59-м году храм снова закрыли. И не только закрыли, были уничтожены все росписи, снесена колокольня и центральный купол».

Довгі роки після цього собор був складом мінеральної води. 1976 року в його стінах відкрили бювет.

Відродження миргородського собору розпочалося 1990-го. З того ж року у храмі почали звершувати регулярні богослужіння. Відновили розписи, поставили купол з хрестом та дзвіницю. До свого закриття у 1959 році Успенський храм Миргорода мав унікальний керамічний іконостас, виготовлений місцевими майстрами. Сьогодні подібний шедевр є лише в православному храмі в Буенос-Айресі. Миргородський же постраждав у 60-х роках від рук вандалів. Нині про колишнє диво – окрасу міського собору – нагадує його невеличка копія, виготовлена для каплиці на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона, яку зведено на території Миргородського санаторію імені Гоголя.

Назва міста Миргород походить ще з ХІ-го сторіччя, коли на цих землях зустрічалися конкуруючі сторони для вирішення мирним шляхом торгових питань. Ця земля для них і була мирним городом. З ХVІ-го сторіччя Миргород отримав статус полкового міста. Свого часу тут побували Богдан Хмельницький, Григорій Сковорода, гетьман Лівобережної України Данило Апостол, Іван Котляревський. Вулиці та краєвиди Миргорода у ХІХ столітті оспівував у своїх повістях уродженець Миргородщини Микола Гоголь.

Візитівкою сучасного Миргорода є, безперечно, його цілющі джерела, до яких постійно приїздять тисячі людей як з України, так і з-за її меж. Миргородський курорт, окрім своїх унікальних мінеральних джерел, може пишатися ще й своєю головною святинею – храмом-мучеником, храмом-пам’яткою, який, немов біла квітка   прикрашає старовинний Миргород.

Поделиться: