Воскресенський храм у Батурині

 

 На кордоні нинішніх Чернігівської і Сумської областей, на лівому березі річки Сейм, розмістився затишний куточок історичної України – колишня козацька столиця, старовинний Батурин.

У далекому минулому Батурин був великим містом із міцними укріпленнями. Тут була резиденція гетьманів Лівобережної України. Сьогодні це селище в Чернігівській області, але про його славне минуле свідчать величні монументальні споруди, які й нині прикрашають містечко. У першу чергу це пам’ятка архітектури початку 19-го століття — відомий палац гетьмана Кирила Розумовського, що височІє над Сеймом. Про часи козацтва нагадує також пам’ятка 17-го століття і батуринський Воскресенський храм. Фундатором храму став останній гетьман Лівобережної України граф Кирило Розумовський. Зведення храмової споруди завершилося 1803 року, тоді ж і помер сам гетьман-будівничий. Тіло Розумовського поховали в підвалі щойно збудованого храму. У самій церкві біля південної стіни, саме над місцем, де лежить прах гетьмана, було установлено пам’ятник із білого мармуру. Таким чином, батуринський храм Святого Воскресіння мовби став крапкою в славній багатовіковій історії українського козацтва. Понад століття ця чудова споруда у стилі класицизму стояла неушкодженою. Але в 1920-х роках поховання українського гетьмана було зруйновано. А сам храм і сьогодні є окрасою Батурина. У колишній гетьманській церкві діє парафія, яка постійно проводить тут богослужіння. Воскресенський храм, окрім цього, є досить популярним місцем серед гостей містечка. Його відвідувачі можуть тут відчути дух останнього періоду гетьманської доби на українських землях. На свою історичну Батьківщину часто приїжджають і нащадки Розумовського, яких доля порозкидала по всьому світові.   Дуже багато потомків з Європи приїжджало, особливо з Австрії приїжджали, і дуже радувались тому, що його не викинули, як колись у давні недобрі часи викинули Волконського, Поджио, Воронька недалеко звідси в Бобровицькому районі. Як викинули всіх, хто був похований під храмами, навіть незважаючи на те, що вони були декабристами в свій час: Волконський, Поджио. Гетьман залишився граф залишився під церквою, значить Господь сподобив його того права, яке має кожен з нас: “Земля єси, і в землю отидеши”. Він пішов у землю і залишився під тим храмом, який збудував. Диктор. За упокій душі великого сина українського народу, будівничого храму гетьмана Кирила Розумовського, за інших гетьманів і козаків, які своїми силами і талантом укріплювали могутність рідної землі, звершується сьогодні у Воскресенському храмі молитва Господу. Коли Батуринський край відродить усі свої духовні, історичні святині, ми відкриємо ще одну напівзабуту сторінку з нашого багатого минулого. Від цього, безперечно, багатшим стане і кожен із нас зокрема, і всі ми в цілому, адже народ тоді заслуговує на повагу, коли свято зберігає своє історичне корІння. Завдяки таким історичним, культурним та духовним оазам, як Батуринський край, ми можемо не лише краще пізнати самих себе, а й дати достойний приклад своїм нащадкам, як можна зберігати й примножувати славу свого рідного краю і всієї Батьківщини.

Поделиться: