Рудосільське диво. Історія чудотворного образу Богоматері

 

Скільки років цій іконі — достеменно невідомо. Експерти, котрі вивчали Рудосільську ікону, кажуть, що вона написана у другій половині сімнадцятого століття. Втім, на Київщині, у Рудому Селі, образ з’явився на початку дев’ятнадцятого. Відтоді святиня стала справжнім оберегом маленького села. Скільки чудесних зцілень на її рахунку — також невідомо. Щоб вклонитись чуду, паломники приїжджають з Росії, Польщі і, звісно, з усієї України. Власне, святині зберігається у рудосільському Свято-Троїцькому храмі.

Звичайний сільський погріб… Зовні — викладений цеглинками — од них залишились самі уламки. Всередині погребу — дошки, присипані землею та порохом трьохсотрічної давнини. Все почалося саме тут: понад триста років тому у погребі поміщика Станіслава Залеського дивовижним чином з’явилась Рудосільська ікона Богородиці. Кажуть, свого часу вона врятувала пана Залеського від астми. Він не одразу зрозумів, хто зцілив його. Лише згодом — коли побачив у власному погребі той самий рятівний образ Божої Матері. А потім у Рудому Селі постав храм, що став домівкою святині. Це була подяка за диво…

Тропар на честь Рудосільської ікони парафіянки Троїцького храму знають напам’ять. А святиню називають не інакше як благословенням Божим. Запевняють: Богородиця чує всі-всі молитви, якщо вони линуть від душі.

Раїса, парафіянка Свято-Троїцького храму: «Мою сестру направили в інститут Амосова з підозрою на операцію на серці. В той день я молилась перед іконою і тут подзвонила сестра – все, операція відміняється, мені допомагає лікування. Я не могла стримати сліз. Я щодня ходжу сюди і дякую Матінці Божій за оце чудо, яке вона сотворила для моєї сім’ї».

У п’ятдесятивосьмирічної Людмили —  своє диво. Напередодні щорічної хресної ходи, що стартує у Рудому Селі 3 серпня, а завершується у селі Ожогівка четвертого (серпня), жінка занедужала. У п’ятці виявили шпору. Тож, про багатокілометрову мандрівку пішки годі було й мріяти. Але Людмила твердо вирішила йти. Спочатку звернулася до чудотворного образу.

Людмила, парафіянка Свято-Троїцького храму: «Другого дня я вже старалась не одставати — майже йшла впереди, бо якщо отстаєш от хода, то дуже тяжко. Я йшла  рядом с отцем Даміаном, і співали ми. І коли ми прийшли в Ожогівку – там відправили службу. А після того ми пішли купатися, спитали благословення. Коли я купалася, то в мене нога вже не боліла».

Перед цим образом відбуваються не лише зцілення. Дехто завдяки іконі обирає правильний шлях у житті і визначається з вірою… 

Тетяна, Людмила, парафіянка Свято-Троїцького храму: «Я перший раз прийшла сюди. Я благодатна цій іконі — Божій Матері. Особенно цій іконі, тому що це перша ікона, до якої я прийшла до церкви, перша ікона, яка в мене дома появилась. Перша ікона, до якої я молилась і просила пробачення. Тому ж, я кажу, там, в секті, казали, що це обикновена жінка, а це ж Божа Матір. І я в неї просила покаяння, тому що я перед нею винувата».

У часи жорсткого іконоборства мешканці села ховали ікону у погребах. Берегли як зіницю ока і потайки молились своїй улюблениці. Однак без крадіжок не обійшлось. Злодії неодноразово викрадали Рудосільську ікону. Але вона знову і знову поверталась додому. Навіть нині, коли немає підстав для хвилювання, рудосільчани пильнують дивовижну ікону Богородиці.

Протоієрей Ігор Безоглюк, настоятель Свято-Троїцького храму: «Коли ми відвезли ікону у Введенський монастир для збору пожертв для реставрації. Так, тайно від мене наші бабушки їздили і узнавали, де вона. Мені владика Даміан розказував, що вони там ззаду розписувалися, щоб не підмінили ікону, бо дуже боялись, що її заберуть».

Завдяки зусиллям настоятеля храму отця Ігоря чудотворний образ реставрували. Найближчим часом відновлять навіть погріб, де вперше з’явилась ікона.

Поделиться: