Свято Стрітення Господнього, яке ми відзначали цього тижня, нагадує нам про зустріч людини з Богом, про зустріч Старого Завіту в особі праведного Симеона із Завітом Новим в особі Боголюдини Іісуса. Докладно про цю подію розповідає апостол Лука у своїй євангельській книзі.
Україна Православна
“Це або Бог, Творець усього світу, страждає, або цей світ видимий закінчується”, - вигукнув під час мук Спасителя юнак на ім’я Діонісій. Майбутній член афінського Ареопагу, майбутній мученик за Христа. Прийнявши Іісуса як Месію, він став першим єпископом в Афінах і активно проповідував Слово Боже. Відтепер ім’я цього святителя буде ближче для киян, адже в столиці з’явився новий храм, освячений на честь цього угодника Божого.
У багатьох місцях його служіння найвищою народною похвалою іншим священникам були слова: «Ти служиш, як владика наш Володимир». Про святого, чиї мощі спочивають у Ближніх печерах і який першим серед духовенства постраждав від більшовиків, розповідаємо далі.
У лютому 2015 року світ був шокований відеосюжетом, який з’явився в мережі Інтернет. На березі моря бойовики терористичної організації ІДІЛ убили 21 християнина. Більшість із них були родом із єгипетського селища Ель-Ур. Як сьогодні живуть сім’ї, що втратили своїх близьких, – дивімося з Єгипту репортаж нашого колеги.
Добре впізнаваний стрітенський символ – це свічка. У день принесення до храму маленького Іісуса саме їх освячують у православних церквах. І сьогодні свічкове виробництво не лише не втрачає популярності, воно запрацювало з новою силою. Для богослужіння їх виготовляють, найчастіше, при монастирях та парафіях. Як це відбувається у свічковій майстерні Києво-Печерської Лаври, дивіться далі.
Церква вшановує пам’ять преподобного Макарія Великого 1 лютого. А проте, православні згадують цього святого кожного ранку, щойно розгортають молитвослов. Він – автор текстів, якими Церква молиться повсякденно. Нещодавно наш колега у складі паломницької групи відвідав монастир, заснований святим. Тож пропонуємо перенестися до єгипетської пустелі.
Рецепт найдавнішого відомого в історії мила дійшов до нас завдяки шумерським глиняним табличкам. Дві з половиною тисячі років тому цю мийну речовину виготовляли з вивареної в окропі суміші деревного попелу та козячого жиру. Відтоді миловаріння сягнуло далеко вперед, і сьогодні до давньої справи долучилися навіть православні парафії. Чим їх зацікавило мило, ми дізнавалися в одному з храмів Володимир-Волинської єпархії.
Головна новина тижня – це свято Різдва Христового. Ми згадуємо подію, якої людство чекало багато тисяч років і яка відкрила нам двері до раю.
«Не добродіяння, а норма» – так про багатодітність кажуть у родині священника із Закарпаття, де виховують дванадцятьох дітей. Світосприйняття в родині Бровдіїв оповите виконанням Божого задуму, й питання про кількість дітей стало для подружньої пари мірилом їхньої віри в Бога. Такі щасливі сІм’ї вященнослужителів спонукають і інших не боятися великої родини. Історія закарпатської багатодітної сім’ї – далі.
