Територыя добра. Потрібна допомога Богданчику Лавському

 

Історія, яку ми вам розповімо, почалася два роки вісім місяців тому. І початок у неї був чудесним - у Борисполі, у дружній родині Олександра та Марини Лавських народився первісток - Богдан. Малюк з'явився на світ вчасно, без ускладнень, і не відставав ні у зрості, ні у вазі.

Але, як виявилося, хвороба просто не давалася ознаки. Її симптоми проявлялися поволі, і перші півроку стан малюка не викликав побоювань.

Марина Лавська, мама Богдана: «У 7 місяців ми запідозрили, що дитина не сідає, що з дитиною щось не так. Лікарі заспокоювали, що, мовляв, нічого страшного. Затримка розвитку. І ставили нам діагноз - підвищений м'язевий тонус. Коли звернулись на консультацію в Охматдит, нам поставили страшний діагноз для нас, болючий - ДЦП, тетрапарез, парапарез нижніх кінцівок. Для нас був шок, стрес, и відтоді почалася боротьба». За кожен новий крок доводилося боротися. Лікарі рекомендували сеанси масажу - але, на жаль, суттєво вони нічого не змінили. Прогрес з'явився, коли Богдан пройшов перші курси реабілітації у спеціалізованих клініках України. Раз на три місяці мама з сином їздили на лікування - у Чернігів, Одесу чи Трускавець. У Трускавці, у Міжнародній клініці відновного лікування імені Козявкіна, малюк уже чотири рази проходив, хоч і болісні, але ефективні процедури.Марина Лавська, мама Богдана: «Найкращі результати нам дає клініка відновлювального лікування. Дуже гарні результати - там ми начали повзати рачки. Вперше сідати. Богданчик, навіть, зробив в цій клініці перші свої два кроки».

Наразі у хлопчика спостерігається ще один симптом хвороби - затримка мовлення і розвитку дрібної моторики лівої руки. Однак з малюком ретельно працюють і логопеди, і мама. Вона щодня виконує з ним рекомендовані лікарями вправи, майже щомісяця запрошує професійного масажиста, багато розмовляє з Богданом і вчить його бути самостійним.Марина Лавська, мама Богдана: «Очікуємо, що наша дитина буде все ж таки ходити впевненіше, Адже зараз він робить свої перші кроки, намагається ходити. Ходити на носочках, на пальчиках. І щоб нормально ходити, нам постійно потрібні курси посиленої реабілітації». Курс реабілітації у Трускавці триває 12-ть днів. І потребує значних грошових витрат. Вісім тисяч гривень на лікування, і майже стільки ж - за проїзд, проживання і харчування. Лікування дітей у клініці держава не фінансує, а для сплати чергового курсу батькам Богдана бракує коштів. Сім'я орендує житло, на оплату якого йде майже вся зарплатня чоловіка. Відмовитися ж від реабілітації не можна - кожен курс наближає Богдана до життя без інвалідності.Марина Лавська, мама Богдана: «Лікарі дають надію на те, що наша дитина буде здорова. Адже сам Богданчик у нас дуже активний, життєрадісний, з дуже великим бажанням самостійно ходити, бігати, що полегшує нам цю роботу». Малюк насправді має чудовий характер: він лагідний, веселий і допитливий. І в нього є всі шанси наздогнати у розвитку своїх ровесників. Родині нема у кого просити допомоги - вони сподіваються тільки на милосердя небайдужих людей.Якщо ви можете фінансово підтримати сім’ю Лавських, телефонуйте мамі Богдана, Марині.

Її телефон: 095-920-03-10.Допомогти Богданчику можна також на сторінці благодійного Українського фонду допомоги: www.ufond.ua

Будемо щиро вдячні кожному благодійнику!

Журналіст: Пєтухова О.

Оператор: Шабалкін Д.

Поделиться: