Територія добра. Допоможіть зібрати сиріт до школи

 

Сьогодні ми розповідали про дітей, які напередодні навчального року отримали допомогу від Одеської єпархії. Є ще одна категорія дітлахів, яка потребує в ці дні особливої допомоги. 

На вивісці Макарівського соціального центру – небесно-голубе серце, символ чистих дитячих мрій і сподівань. А у стінах центру ось уже понад три роки мають тимчасовий притулок два, а то й три десятки дітей із кризових родин. Це їхніми надіями наповнене символічне серце: надіями на те, що батьки перестануть пиячити, знайдуть роботу, впорядкують житло. Якщо все буде саме так, то за декілька місяців діти неодмінно повернуться в рідні домівки. Якщо ж ні, то соціальні служби шукатимуть їм нових батьків або опікунів. В інтернат з «Променя надії» не потрапить жодна дитина. Це – принципова позиція організаторів центру.

Світлана Шабанова, директор центру «Промінь надії»: «Головна мета центру - збереження сім’ї, реінтеграція  і повернення дитини сім’ю. Якщо говорити про терміново влаштування - у нас відразу починається робота із дитиною - заспокоїти її, нагодувати, умити, працює психолог, юрист. Підключаємось до роботи з мамою - яка попала в тяжкі обставини. Працевлаштування, ремонт в будинку, оформлення документів».

За тринадцятьма молодшими дітьми у «Промені надії» доглядають вихователі. Зовні – звичайний дитячий садок, ось тільки діти тут більш самостійні за домашніх. Восьмирічна Світланка – найстарша у групі. Цього року вона йде у другий клас. Але дівчинка і не думає про пишні бантики і яскраві букети до першого вересня. Свято, на яке вона чекає – це повернення до мами.

Світлана Шабанова, директор центру «Промінь надії»: «Хочу сказати, що чим менше дитина перебуває в закладі, тим краще. І вся робота націлена на те, щоб підлікувати сім’ю, допомогти їй у важких сімейних обставинах».

У будинку по сусідству з головним корпусом розмістилося гамірне і багатодітне товариство. По суті, це семеро школярів із двох кризових родин, але в центрі вони прекрасно ладнають разом. Зйомка застала їх у момент обіду. І ми змогли переконатися, що у кожного тут, як звичайно заведено у родинах з дітьми, безліч обов'язків.

Світлана Шабанова, директор центру «Промінь надії»: «Робота націлена на те, щоб соціалізувати дитину. Там немає технічного персоналу. Діти все виконують із соціальними фахівцями. Це і приготування їжі, і прибирання, Кожен фахівець намагається навчити дитину всьому, що він знає, щоб дитина могла вийти і могла себе обслуговувати. Ми намагаємось, щоб діти в своєму житті брали якомога більшу участь. Вміли робити все, і рости щасливими».

Із двадцяти вихованців Макарівського соціального центру «Промінь надії» тринадцять дітей навчатимуться у сусідній гімназії. Початку нового навчального року вони чекають з почуттям тривоги і надії: побоюються уже більш складної математики, хімії і фізики, але водночас радіють зустрічі з однокласниками.

Однак дорослим початок навчального року приносить безліч проблем. І в першу чергу – фінансового характеру. Тільки на найнеобхідніше для навчання потрібно витратити від двох до трьох тисяч гривень на дитину. А гроші з бюджету Макарівського району виділяють лише на енергоносії і харчування дітей. Наразі центру конче потрібні підручники, зошити, канцелярські товари, одяг і взуття для школярів. А також памперси та інші потрібні для малят речей. Перелік усього необхідного можна дізнатися за телефоном центру: 096-809-60-58, або зайти на сайт «дитбудинок инфо»www.detdom.info. Там є детальніша інформація про акцію допомоги центру.

«Промінь надії» дякує всім волонтерам і благодійникам та сподівається знайти нових друзів.

Журналіст: Пєтухова О.

Оператор: Грязнов Ю.

Поделиться: