Територія добра. Врятуймо дитину від аутизму

 

Дитячий аутизм – діагноз порівняно «молодий», і лікарі тільки шукають шляхи рятування від цієї хвороби. Але перші успіхи уже є, і хворі діти повертаються до повноцінного життя. На лікування свого сина від аутизму сподівається і герой нашого сьогоднішнього сюжету – Олександр Іщук. 

2013-го року життя родини Іщук, здавалося, круто і щасливо перемінилося: Олександру запропонували перспективну роботу в столиці. І подружжя, порадившись, переїхало з рідного Донецька до Києва. Життя на новому місці вже налагоджувалося, коли ж навесні нинішнього, 2015-го року, прийшли ще більші негаразди.

Однак, повернемося на сім років назад і розповімо передісторію нинішніх подій: 2008 року в родині Іщук з'явилася довгоочікувана друга дитина – син Руслан. Але невдовзі поведінка маляти стурбувала батьків:

Олександр Іщук: «Розвивався звичайним хлопчиком. Уже до двом рокам звернули увагу, що він не говорить, і звернулися до лікарів. Лікарі поставили діагноз - дитячий аутизм. На цьому все закінчилося, і лікування ніякого не було, сказали - аутизм і аутизм, не знаємо, що із цим робити».

Та все ж батьки шукали допомоги в лікарів і педагогів: віддали сина в дитячий садок для дітей із затримкою мовленнєвого розвитку. А коли переїхали в Київ, знайшли спеціалізований дитячий санаторій у Ворзелі, і рік лікували Руслана там. Торік мама водила сина в нульовий клас на один-два уроки: більше гіперактивний Руслан не висиджував. Знайшли інформацію про імунолога, який має обнадійливу концепцію боротьби з хворобою.

Олександр Іщук: «Провели аналізи - у нього зараження герпесами двох типів - четвертого й сьомого типу. Зробили МРТ, і Мальцев показав, що  тім'яні долі блокуються. Психологічно він трошки відстає, а інтелектуально в нього немає затримки».

Руслан уже пройшов три курси антивірусної терапії. У результаті слідів вірусу в крові не виявили, хлопчик став набагато спокійнішим, навчився тримати увагу, активно проявляє цікавість до навколишнього світу.

Олександр Іщук: «От після проведення лікування він став повторювати слова. Раніше він крім стандартних для маленьких дітей мама-тато нічого не говорив, а зараз став користуватися словами, пропозиціями. Усі таки ефект видний і тому хочеться продовжувати це лікування».

Подальше лікування вимагає посиленої іммунотерапії. Причому щомісяця дитині потрібно 27 ампул украй дорогого препарату.

Олександр Іщук: «Курс лікування півроку. Є препарат імпортний октаган. Флакончик коштує більше 4000 гривень. Є вітчизняний биовен. Там ледве менше, чим 2,5 тисячі гривень один флакончик. Це вартість лікування для родини нереальна».

Навесні в родині Іщук одне лихо змінювалося іншим: Олександра через кризу скоротили на роботі, і він став на облік на біржі праці. У результаті нещасного випадку його дружина отримала серйозні опіки. На жаль, лікарям не вдалося зберегти їй життя, і Олександр втратив єдину людину, яка розділяла з ним тягар проблем. Усі заощадження родини пішли на ліки. Оплачувати кредит на придбаний будинок нема чим. Але всупереч лихам, Олександр сподівається на краще, і шукає спосіб поставити сина на ноги.

Олександр Іщук: «Прогрес уже видний. І не хочеться, щоб лікування, яке ми застосували, пройшло дарма. Хочеться, щоб Руслан став звичайним членом суспільства. І щоб він комфортно почував себе з людьми».

Олександру не впоратися без підтримки добрих людей. Та й дорогоцінний час – щоб хлопчик навчився говорити, не можна втрачати жодного місяця. Якщо Ви можете підтримати Олександра у такий важкий для нього період і допомогти лікувати сина, зв'яжіться з ним телефоном: 050-32-83-774. Перерахувати кошти для реабілітації  хлопчика можна також через біржу благодійності, зайшовши на її сайт:  ubb.org.ua

Журналіст: Пєтухова О.

Оператор: Грязнов Ю,

Поделиться: