Іверський храм Дніпропетровська

 

Самарь – давнє козацьке місто на березі річки Самара. Це поселення було засновано на півострові біля сучасного міста Дніпропетровська. Наприкінці17-го століття там почали зводити фортецю, яка проіснувала разом із містом близько ста років. Нині ж на місці поселення Самарь стоїть величний храм на честь Іверської ікони Божої Матері.

Землі колишньої Самарі сьогодні – це лівобережне передмістя Дніпропетровська. У радянські часи тут виросла промислова зона з житловим масивом Північний.
1997-го року на території масиву було закладено величний храмовий комплекс, домінантою якого мав стати собор на честь Іверської ікони Божої Матері. Місцем для майбутнього храму обрали невеличкий сосновий бір. Спорудження п’ятиглавого храму тривало трохи більше року. Освятили храм 2007-го. В історію світового церковного зодчества Іверський собор Дніпропетровська увійде передусім завдяки тому, що він став першою храмовою спорудою з оніксовим іконостасом.
Онікс – камінь, відомий уже багато тисяч років. З-поміж інших цей камінь вирізняється здатністю пропускати світло, а ще – широкою гамою кольорів і візерунків. Він завжди привертав увагу майстрів та дизайнерів. Як декоративний матеріал онікс був досить популярним у Стародавньому Єгипті, Ассирії, Вавилоні, Римській імперії.
Існує безліч відтінків онікса: від молочно-білого до чорного. Проте він рідко буває однотонним – характерною рисою каменю є наявність рожевих та золотисто-коричневих прожилок.
 Протоієрей Миколай Несправа: "В классификации камней есть камни драгоценные, полудрагоценные, поделочные и производственные. Так вот, оникс является полудрагоценным камнем. И из него, как правило, делали небольшие поделки, в лучшем случае я видел, что из этого камня делали обрамления для каминов или каких-то полочек. И вот в виде эксперимента… я могу сказать так: приснилось. Была идея такая, вот утром встал: «а что, если иконостас из оникса»? Почему? Потому что иконостас должен быть в контрасте со всем архитектурным строением храма – это первое. Второе – он должен быть светлым, в третьих он должен быть по возможности прозрачным для того, чтобы не было чёткого разделения алтаря и храма верных молящихся. И я думаю, что это опять же очень удачное решение для нашего храма".
 
 Основою іконостаса є металевий каркас. Спочатку метал обшили спеціальною вологостійкОю фанерою, і вже на неї наклеювалися шматочки онікса.

,

Протоієрей Миколай Несправа: "Деталей здесь было очень много, т.е. вы не поверите, здесь ушло более тысячи деталей. Я даже могу ошибиться – это может быть даже в большую сторону. Мелких маленьких деталей – они все соединены, склеены, т.е. внешне, когда смотришь, он создаёт впечатление как бы такого вот большого крупного перстня в окружении вот этих вот мраморных стен. И вот это всё специальными клеями склеивалось, замоноличивалось. И только вот на арочных поверхностях тут можно видеть, что это не цельный кусок камня, поскольку здесь мы не могли уже по-другому поступить – только такая технология должна была быть.
  Зі Старого Заповіту ми знаємо, що онікс застосовували при побудові Соломонового храму, а також в оздобленні облачення первосвященика у цьому храмі. В традиції ж Православної Церкви застосування цього каменю в храмовому інтер’єрі поки не зустрічалося. Дніпропетровська святиня стала першим таким витвором.
Однак не лише своїм кам’яним дивом цікавий Іверський храм. Територія собору віднедавна стала справжньою казкою для його найменших парафіян. Після завершення основних будівельних робіт храмову площу прикрасили скульптури сніговиків та інших новорічних персонажів. На різдвяні свята усе це спалахує неоновим світлом. А на саме Різдво після богослужіння на площі перед храмом влаштовують святковий феєрверк.
Останні роки саме Іверський храм – найпопулярніше місце для мешканців Дніпропетровська у різдвяний період. Лише в день Різдва Христового храм відвідують понад двадцять тисяч чоловік.
Іверська ікона Божої Матері, на честь якої освячений храм, має ще й іншу назву – Вратарниця, оскільки за велінням Самої Богородиці місцем перебування Її святого образа стали ворота Іверського монастиря, що на Горі Афон.
Іверський собор, зведений на північній околиці Дніпропетровська, також мав символізувати духовні ворота міста. У православному світі це перший храм з іконостасом із напівкоштовного онікса – каменю, відомого ще у старозаповітні часи, але з яким тільки знайомиться сучасне православне мистецтво.

Поделиться: