Воронцовське диво. Преображенський храм у селі Мошни

 

Розповідають, що назва села Мошни Черкаської області походить від давньоруського слова «мошна», що означало гаманець, а у ширшому розумінні – багатство. Таке тлумачення повністю виправдовувало себе на початку 19-го століття, коли Мошни дісталися у володіння графу Михайлу Воронцову. З ініціативи тодішнього господаря, Мошни отримали і своє архітектурне диво – Спасо-Преображенський храм.

Граф Воронцов народився в родині російського посла в Англії, там він здобув і освіту; уже в зрілому віці йому довелося кілька років провести у Франції. А на історичній Батьківщині Михайла Воронцова чекала посада намісника Бессарабії. Очевидно, час, проведений у Європі мав вирішальне значення на формування естетичних уподобань графа.

У Мошнах, селі своєї дружини, Воронцов вирішив звести церкву. Будівничим він запросив знаного одеського архітектора Гелогія Торічеллі. Усього на будівництво мошнівського храму знадобилося десять років – він зводився з 1830-го року по 1840-й.

В одній споруді архітектор зумів поєднати кілька – різних за духом – стилів. У зовнішньому оформленні храму східні мотиви переплітаються з елементами готики. Оригінальна ж форма куполів храму та дзвіниці – зовсім не характерна для православної архітектури. Коли знаходишся поряд із мошнівською церквою, пригадуться і палаци древнього Самарканда, і католицькі собори Західної Європи…

Усередині Преображенський храм не настільки вражає своїм еклектичним духом хіба що довгі вузькі вікна відрізняють його від інших святинь місцевості. Але розміри й величне оздоблення споруди одразу вказують на те, що зводилася вона не як звичайна сільська церква.

Преображенський храм став першою спорудою серед подібних, які Воронцов зводив на пвдпорядкованих йому землях. Невдовзі після початку будівництва в Мошнах, інший храм за проектом того ж Гелогія Торічеллі виріс у містечку Ялті, яке тільки-но розбудовувалося на півдні Криму. Освятили церкву в ім’Я святителя Іоанна Златоуста. У ній і сьогодні звершуються богослужіння. Аналогічні архітектурні прийоми були використані і при зведенні літньої резиденції новоросійського губернатора в Алупці. Палац, відомий у народі під назвою Воронцовський, як і ялтинський храм святого Іоанна Златоуста або мошнівський Спасо-Преображенський, свідчить і про вибагливий смак свого колишнього господаря, і про мистецькі обдарування вітчизняних каменотесів. Історія зберегла відомості про те, що у ХІХ ст. бригади мошнівських каменярів славилися своєю майстерністю по всій Російській імперії. Потрудилися вони і над зведенням палацу в Алупці.

У сучасних Мошнах з часів Михайла Воронцова залишився лише Преображенський храм. Сьогодні це не просто архітектурна пам’ятка, це свідок визначної історичної епохи. Епохи, у яку постало більшість міст півдня України, зокрема Ялта та Одеса. Епохи, яка залишила після себе безліч художніх шедеврів.

Храмова архітектура України зберегла для нас пам’ятки найрізноманітніших стилів – від давньоруського зодчества до сучасних взірців. У цьому списку достойне місце посідають і храми «стилю графа Воронцова» – прекрасні у своїй романтичності, сміливі в архітектурному вирішенні, оригінальні і неповторні.

Поделиться: