Храм-пам’ятка козацької слави

 

В історії козацької України битва під Берестечком – найтрагічніша її сторінка. Відбулася битва влітку 1651-го року на березі річки Стир, поблизу волинського міста Берестечка. Козацькі війська під проводом Богдана Хмельницького вели визвольну війну проти Речі Посполитої. У союзі з українськими козаками проти польського війська виступили кримські татари. Битва тривала два тижні, але вже на четвертий день татарські загони підступно тікають. Зраджені союзниками понад тридцять тисяч козаків поклали голови на берегах Стиру. За християнською традицією, пам’ять захисників Вітчизни, які полягли на полі бою, було увічнено зведенням Троїцького храму.

Мрію побудувати храм-пам’ятник полеглим козакам у самому місті українська інтелігенція виношувала довгі роки. Однак це стало можливим лише після того, як волинські землі відокремилися від Польщі. Перші практичні кроки вдалося зробити лише на початку ХХ століття. Із поданих на розгляд проектів будівельна комісія зупинила свій вибір на величному п’ятиглавому триповерховому соборі. Його вирішили звести на місці старої церкви, яка на той час перебувала вже в аварійному стані.

Улітку 1910-го року було закладено його наріжний камінь. Місце під майбутній собор освятив архієпископ Антоній (Храповицький), який на той час очолював Волинську кафедру.

Протоієрей Димитрій Петрущак, настоятель Троїцького собору: «Будівництво розпочалося масштабно, була залучена велика кількість людей, але, знаємо, що почалася Світова війна і місто переходило з рук у руки, от, австро-німці і тут провадилися бої і всі ці мільйони цегли, які були заготовлені на будівництво. Мало того, не тільки ця цегла, але ще й всередині колони й пілони були розібрані для мощення доріг. І крім того ще було снарядом пошко джено східну стіну. І на цьому будівництво було призупинено».

Від самого початку будівничі зіткнулися з труднощами. Але й тоді навряд чи хтось міг подумати, що до повного завершення будівельних робіт – довгі десятиліття. Будівництво храму силами місцевого населення було завершено у 1927-му році. У ті часи західно-волинські землі, серед яких і Берестечко, знову відходять до Польщі. Однак польська влада не дозволила зводити  православний храм повністю за проектом, оскільки тоді він став би вищим за сусідній римо-католицький костел. Таким чином новий собор, освячений на честь Святої Трійці, постав ніби зрізаним і непропорційно приземкуватим.

У радянські часи – з шістдесятих і по дев’яності роки минулого століття Свято-Троїцький храм не діяв. З відновленням богослужінь віряни одразу почали думати і про відтворення собору в його первісному задумі. Невідомо, скільки до цього готувалися, але початок роботам поклала одна неприємна обставина.

Протоієрей Димитрій Петрущак, настоятель Троїцького собору: «... в 1995-му, здається, була сильна снігова зима. Оскільки дах наш був досить пологий і занедбаний, знищений часом і іншими такими обставинами було знищено цей дах. І він провалився, цей дах, від великої кількості снігу. І тому громада змушена була щось робити».

Розробили новий проект. Силами вірян було повністю розібрано стелю і розпочалося зведення. І тепер оновлений храм-пам’ятник височіє у центрі Берестечка.

З часу закладення собору минуло вже ціле століття. Скільки було віддано на те, щоб на цьому місці постав величний собор, знає лише Господь. І Він воздасть усім, хто не шкодував своїх сил на зведення цього дому Божого. У його стінах завжди підносяться молитви як за тих, хто віддав на цих землях життя заради ближнього, так і за тих, хто зробив свій внесок у відбудову цієї загальнонаціональної святині.

Поделиться: