Собор Андрія Первозванного в Запоріжжі

 

Сучасний духовний центр старовинного запорізького краю — його кафедральний собор, що носить ім’я святого апостола Андрія Первозваного. Час антирелігійної влади залишив свій тяжкий слід на цих землях. Тому більшість храмів регіону побудували вже в останні роки. Одним із наймолодших і, безумовно, найкращих серед них є кафедральний собор запорізьких єпископів – храм святого Андрія Первозваного.

Церкву на честь Андрія Первозваного перебудували з приміщення колишнього кінотеатру, що належав запорізькому заводу “Мотор січ”. Керівництво підприємства свідомо пішло на такий крок, бажаючи зробити свій внесок у справу церковного відродження на Запоріжжі.

Наприкінці 1995 року в одній із кімнат будинку облаштували невеличкий храм, де регулярно правили богослужіння. Тоді ж розпочалася реконструкція під храм і всього приміщення. Її було повністю завершено 2000-го року. Новий собор зробили хрестоподібної форми, прикрасили трьома позолоченими маківками. Урочисте освячення храму відбулося 2001 року на свято Різдва Христового. Того ж року праворуч від собору побудували 32-метрову дзвіницю. Соборний комплекс став головною прикрасою одного з промислових районів Запоріжжя.

Будівництво храму об’єднало навколо себе тисячі віруючих, які намагалися максимально наблизити день відкриття цієї святині. Освячення собору стало визначною подією в новітній історії індустріального гіганта.

Поруч із Андріївським храмом облаштували площу, яку назвали на честь святого Андрія Первозваного. Її прикрасила бронзова фігура апостола, яку виготовив місцевий скульптор Микола Соболь.

У грудні 2003 року під склепінням Андріївського собору відбулася історична подія – тут було прославлено в лику святих жителів запорізького краю, які в середині минулого століття прийняли мученицьку смерть від більшовиків і цим засвідчили свою тверду віру в Христа. Їх убили лише за те, що вони були добрими християнами і не бажали зректися своєї віри. Тож православне Запоріжжя отримало своїх небесних молитовників і заступників: священномученика Сергія, архієпископа Мелітопольського, священиків Олександра Ільєнкова, Віктора Кіранова, Михаїла Богословського, Матфея Олександрова, Михаїла Усенка, Димитрія Ігнатенка, Михаїла Шафанова та його дружину Софію.

Твердість цих людей свідчить про їхню безмежну відданість Христу та Його Церкві, а також про велику силу Божої благодаті, яка підтримувала їх і допомагала їм вистояти до кінця.

Нині запорізька земля знову повертається до своїх християнських витоків. Будуються нові храми. Але в історії православного Запоріжжя своє достойне місце завжди залишиться і у собору Андрія Первозваного. Він став символом повернення жителів міста до віри своїх предків, завдяки якій саме запорозька земля на багато віків визначила характер, волю і дух народу всієї України.

Поделиться: