Спасо-Преображенський храм у селі Великі Сорочинці

 

Великі Сорочинці, що на Полтавщині, стали відомі не тільки в Україні, але і далеко за її межами, завдяки своєму уродженцю Миколі Гоголю. Крім цього, це село вирізняє величний храм, освячений на честь Преображення Господнього.  Муровану Спасо-Преображенську церкву, що постала на високому правому березі річки Псел, збудував 1732-го року гетьман Лівобережної України Данило Апостол.

У 18 столітті Великі Сорочинці належали до земель, якими володів наказний гетьман. Побожний козак Данило Апостол зводив храм як свою родову усипальницю. Архітектором гетьман запросив одного з найкращих зодчих того часу – лаврського послушника Степана Ковніра. Саме цей геніальний митець створив тридцяти-три-метровий архітектурний шедевр у стилі українського бароко. Спершу храм мав дев’ять куполів. Після пожежі, що трапилася від удару блискавки 1811 року, церкву відновлено як п’ятиглаву. Такою її можна побачити і тепер.

Витончений зовнішній ансамбль сорочинського храму доповнює його внутрішнє оздоблення. Головна окраса – розкішний п’ятиярусний іконостас.

Унікальність сорочинського іконостаса ставить цей храм в один ряд із найціннішими пам’ятками національного культурного надбання. Сьогодні в Україні лише Великі Сорочинці можуть пишатися тим, що мають іконостас 18-го віку, усі ікони якого збереглися. Проте цей шедевр жодного разу капітально не реставрувався. Трохи більше пощастило іконам. У середині минулого століття частину з них було відреставровано. Але ті, що не потрапили до їхнього числа, через деякий час можуть повністю втратити свої зображення. Тому сьогодні це дивовижне творіння наших предків чекає на меценатів.

Одну зі стін старовинного храму прикрашає родинний герб Данила Апостола, розроблений самим гетьманом. Основою для цього герба послужила медаль “За труди і Вітчизну”, яку славний козак отримав за перемоги у боях зі шведами та кримськими татарами.

У часи, коли зводився Спасо-Преображенський храм, церкви часто будували не лише як місце для відправлення богослужінь, але і як укріплення, де можна було сховатися від ворога. Тому святиня має півтораметрові стіни та довгі підземні коридори, які в разі небезпеки могли вивести людей через річку за кілька кілометрів. 

Преображенський храм став родовою усипальницею будівничого цієї церкви Данила Апостола, де він похований разом із дружиною та членами родини. “Моя церква – моя усипальниця”, – ці слова гетьмана, які він сказав перед своєю кончиною, виявилися пророчими.

Зі Спасо-Преображенським храмом пов`язано також ім`я ще одного нашого земляка – Миколи Гоголя.

У сорочинському храмі Микола Гоголь прийняв таїнство Хрещення. Мати письменника Марія Іванівна Гоголь-Яновська, боячись ускладнення пологів, приїхала з рідного села Яновщини у Великі Сорочинці до свого знайомого лікаря Трохимовського. Так геніальний письменник і драматург став навіки пов’язаний із цією землею. Сьогодні на місці будиночка, де народився Гоголь, – його музей.

Любов письменника до малої батьківщини була безмежною. Місцеві краєвиди й улюблену річку Псел він оспівував у своїх безсмертних творах. Саме завдяки Гоголю весь світ дізнався про легендарний Сорочинський ярмарок. Донині у Великих Сорочинцях зберігся цей унікальний старовинний ярмарок, який щороку наприкінці літа приваблює до себе натовпи туристів.

Сорочинська земля зуміла зберегти ту привабливість і неповторність, за яку її любили наші предки і завдяки якій полтавський край здавна вважається душею України.

У Великі Сорочинці хочеться приїжджати частіше, щоб вдосталь намилуватися його краєвидами, по можливості побувати на ярмарку і обов’язково відвідати місцеву святиню – Спасо-Преображенський храм, видатну пам’ятку архітектури, свідка нашого славного минулого.

Поделиться: