Успенський собор у Володимирі-Волинському

 

Із часів зародження православної віри на землях Київської Русі історія зберегла до наших днів усього декілька пам’яток. Серед них – Успенський собор у Володимирі-Волинському. Це видатна пам’ятка архітектури 12-го століття. Свою історію собор Успіння Божої Матері веде від часів князювання на волинських землях правнука Володимира Мономаха — князя Мстислава Ізяславича. З ініціативи князя поруч із замковими укріпленнями 1160-го року було зведено величний кам’яний храм на честь Пресвятої Богородиці.

У часи Київської Русі Мстиславова церква була однією з найвеличніших і наймонументальніших. За своїми архітектурними формами храм схожий з багатьма тогочасними соборами Києва, Чернігова, Овруча, Смоленська.

Те, що храм був названий на честь Успіння Божої Матері, не є випадковим: у той період Успенські собори зводилися у більшості княжих столиць, починаючи з печерського монастиря у первопрестольному Києві.

У храмі не лише відправлялися богослужіння. У ньому складали присягу піддані князів, приймали важливі історичні рішення, підписували і скріплювали клятвою на хресті і Євангелії міждержавні угоди, тут також проводилися коронації волинських князів.

У смутні часи  набігів Батиєвих орд Володимир-Волинський був розорений, а Успенський собор зазнав значних пошкоджень. Ще довго татарські орди не давали спокою місту. Це спонукало волинського єпископа Вассіана наприкінці 15 століття, з метою захисту православної святині, обнести її захисним валом та побудувати поруч оборонний замок, у якому невдовзі розмістилася резиденція Володимирських єпископів.

У кінці 16 століття древня святиня православної Волині на два століття переходить у володіння уніатів і стає одним із головних осередків поширення унії. Щоб остаточно закріпити новий статус собору, як греко-католицького, його було перебудовано під класичний костел. Після цього архітектурну будову неодноразово змінювали, що згубно позначилося на старовинному храмі, і в 1782 році, під час чергової реконструкції він завалився.

Святиню було відновлено – уже як православну – у 1900 році. Собор набув свого первісного вигляду. Освятив храм архієпископ Волинський і Житомирський Модест 17 вересня того ж року.

Відтоді Успенський собор, де органічно переплелися кілька епох і культур,  продовжує виконувати свою спасительну місію як історичний і духовний центр цієї древньої княжої столиці.

Володимирська земля сьогодні свято береже пам’ять про часи княжої доби. Тут господарював Данило Галицький. Саме поблизу Володимира-Волинського у селі Зимне була зимова резиденція Київського князя Володимира у заснованому ним Успенському монастирі. Споглядання древніх Успенських соборів – Зимненського і Володимир-Волинського – переносить сучасників у далекі княжі часи. Милуючись цими прекрасними витворами людських рук, відчуваємо гордість за своїх предків, які весь творчий талант і державницьку волю спрямовували на те, щоб наша земля прикрашалася такими чудовими діамантами як древній кафедральний храм Волинських єпископів.

Поделиться: