Храм Різдва Іоанна Хрестителя у с. Лехнівка на Київщині

 

З минулих століть збереглося багато чудових сільських храмів, які й сьогодні прикрашають українські села, селища й маленькі містечка. Таким є храм на честь Різдва пророка і хрестителя Господнього Іоанна у селі Лехнівка Баришівського району на Київщині.

Українське село. В історії нашої Вітчизни воно було не тільки годувальником чи житницею. Село зберігало в собі набагато більше – народну душу, традиції, культуру. Багато знаних вітчизняних митців вийшли саме з села.

Ландшафт українського села формувався впродовж століть. Село, як правило,  виникало недалеко від річки чи ставка, й було оточене лісом, полями та луками.

Головною спорудою в селі завжди був храм, який найчастіше зводили в центрі, на найвищому місці, щоб було видно звідусіль.

Таким є храм на честь Різдва пророка і хрестителя Господнього Іоанна у селі Лехнівка Баришівського району на Київщині. Лехнівську церкву зведено на кошти селян 1877-го року. Трохи пізніше поруч було збудовано дзвіницю.

Цей хрестоподібний п’ятикупольний храм належить до типових православних культових споруд. Дослідники вважають, що традиція спорудження храмів у формі хреста прийшла до нас із Візантії. З-поміж дерев’яних п’ятиглаві храми поширені в Україні найменше, бо вони найскладніші за архітектурою.

До Іоанно-Предтеченського храму час виявився милосердним, хоча довелося йому послужити складом для місцевого колгоспу аж до початку Великої Вітчизняної війни. Проте з повоєнних років богослужіння в храмі відновилося і вже не припинялося. Протягом другої половини минулого століття лехнівська церква духовно окормлювала ще десять найближчих сіл, храми в яких були закриті.

Про Різдво Іоанна Хрестителя нам розповідає Євангеліє від Луки. Окрім Пресвятої Богородиці, цей святий пророк є єдиним угодником Божим, Різдво якого Церква відзначає як велике свято, бо саме йому випало бути Предтечею і хрестителем Спасителя світу. Народився Іоанн Предтеча незадовго перед народженням Христа. Його батьками були священик Захарія і праведна Єлизавета, яка доводилася родичкою Пресвятій Діві. Різдво Іоанна Хрестителя випадає на 7 липня за новим стилем.

В інтер’єрі лехнівського Іоанно-Предтеченського храму насамперед привертає увагу чудовий п’яти-ярусний іконостас, який є ровесником самої будівлі. А панікадило освітлює храм не електричними лампочками і навіть не свічками, а палахкотить тихими вогниками лампадок.

 

Щонеділі та на свята до храму приходять селяни, щоб взяти участь у головному богослужінні святої Церкви – таїнстві Євхаристії. Для цілих поколінь лехнівчан місцевий храм став духовною колискою, де вони прийняли святе Хрещення, дістали благословення на шлюб і впродовж усього життя завжди мають можливість приходити для спілкування з Господом. Тут прощались з багатьма спочилими односельцями, за яких під склепінням церкви донині лунає молитва.

 

Виразною рисою українських сільських дерев’яних храмів завжди була зовнішня простота, невибагливість, які особливо підкреслювали багатство внутрішнього оздоблення. Український храм позбавлений зайвих прикрас, але йому властиві витончений силует і устремління до неба.

І хоч не всі українські землі багаті лісами, храми з дерева зводили по всій Україні. Церковне дерев’яне зодчество має глибоко національне коріння, адже, увібравши візантійську та західну архітектурні традиції, воно перетворилося на окремий напрямок церковної архітектури. І дерев’яні шедеври, які дійшли до нас із віків минулих, не тільки прикрашають наші села та містечка, але й розповідають про духовне багатство, яким завжди так славилися і наш народ, і наша земля.

Автор: С. Баршай

Поделиться: