Покровська церква в селі Сутківці

 

Церковне зодчество України завжди було надзвичайно багатим: різноманітні стилі і форми, різні види оздоблення. Але, мабуть, найрідкіснішим зразком церковної архітектури є храм-замок, або храм-фортеця. Як приклад можна згадати Покровський храм у селі Сутківці Хмельницької області.

Поява в середні віки на землях українського Поділля оборонних укріплень була обумовлена вкрай неспокійною політичною ситуацією. Загони турків та кримських татар майже щороку робили напади на українські землі, нищачи поселення та забираючи в полон їх жителів. Щоб якось вижити в таких умовах та утриматися на рідній землі, наші предки змушені були зводити якомога більше фортифікаційних споруд.  Друга половина ХV ст. ознаменувалася появою на землях нинішньої Західної України храмів-замків, тобто храмів, збудованих за принципом оборонних укріплень. Один із таких – храм Покрова Божої Матері у селі Сутківці, що в 20 кілометрах від Хмельницького. Ініціаторами будівництва та його фундаторами стали місцеві православні шляхтичі Сутківські. На жаль, не дійшло до нас ім’я автора подібного дива.

Зовні споруда складається з трьох веж та прямокутного приміщення посередині. Оригінальна система склепінь та арок ніби переносить нас у часи далекого і неспокійного Середньовіччя. Незважаючи на порівняно незначні розміри, храм являв собою досить складну та розгалужену систему ходів і приміщень. Окрім підземного коридору, в підвальній частині був облаштований льох, в якому, в разі тривалої облоги, зберігалися продовольство та майно мешканців. А все бойове знаряддя знаходилося на горищі храму, з’єднаному з першим поверхом сходами, розміщеними у товщі стіни.

Таким чином, у випадку блокади жителі могли переховуватися в самому храмі та в його підвалах, у той час коли верхній ярус перетворювався на бойову площадку. Тут і до сьогодні збереглися бійниці, через які мужні подоляни захищали себе та свої сім’ї від поневолювачів. Святині довелося пройти через безліч воєн та облог, не лише даючи людям духовну їжу, але й рятуючи їх від фізичної смерті.

З часом Покровський храм Сутківців втратив своє оборонне значення. На початку ХІХ століття над ним прибудували дерев’яну дзвіницю. На початку ХХ століття, під час чергової реконструкції, було дещо змінено його зовнішній вигляд, а дерев’яна покрівля замінена  на металеву. Споруда набула більш традиційного, як для храмів вигляду, але її могутні півтораметрові стіни та грізні бійниці завжди красномовно розповідатимуть про героїзм і силу духу господарів цих земель.

Сьогодні у стінах, що зберігають у собі славну пам’ять про наших предків, підноситься до Бога та Його Пречистої Матері молитва за упокій душ спочилих отців і праотців, та за здоров’я їхніх нащадків.

Серед унікальних предметів, що дійшли до нас ще від часів побудови храму, залишилася плита з родовим гербом князів Сутківецьких та з написом дати заснування споруди. Крім храму, сьогодні, на жаль, лише залишки однієї зі сторожових веж свідчать про колишнє славне оборонне минуле Сутківецького краю. Могутні стіни та башти були знищені не в результаті якоїсь воєнної поразки, а розібрані в середині минулого століття місцевими жителями для власних господарчих потреб. Лише дивом можна вважати те, що з-поміж усього архітектурного ансамблю цілим залишився саме храм.

Сутківецький храм – це не лише визначна пам’ятка архітектури, це свідок незламності і патріотизму наших предків, які, попри всі негаразди, за будь-яку ціну, намагалися вистояти та вижити саме на своїй землі, шануючи рідну Батьківщину та зберігаючи святе Православ’я в чистоті для своїх нащадків.

Автор: Баршай С.

Поделиться: