Православна парашутно-десантна школа

 

Десантник, розвідник, захисник – ці слова викликають в уяві образ мужньої сильної людини зі зброєю і в камуфляжі і аж ніяк не асоціюються з дітьми. Втім у містечку Погребище на Вінниччині з благословення місцевого владики Іонафана діє чи не єдина в Україні православна парашутно-десантна школа для дітей, і нещодавно вона відзначила своє двохріччя. Навіщо діти приміряли військову форму - дізнавайтеся з перших уст.

Бронетранспортер юним десантникам подарували ще півроку тому, однак жителі Погребища і досі йому дивуються, а дорожній патруль навіть не намагається спинити цього десятитонного велетня. Утім для курсантів військово-патріотичної школи імені цесаревича Олексія ця машина -  не проста забавка.

Утім, готують тут не просто бійців. Духівник школи мріє, що його вихованці будуть військовими священиками і колись інститут капеланства стане невід’ємною частиною Українських збройних сил. Аби полковий священик розумів свою паству, він і сам має пороху понюхати. Тому учні вчаться і на БТР-і їздити і зі зброєю вправлятися. 

Це місце ідеально підходить для навчальної стрільби. Кар’єр віддалений від населених пунктів й автомобільних доріг. Високі стіни відгороджують місце тренувань від людей та тварин, які можуть проходити неподалік.

Коли цілковитої безпеки досягнуто, концентруємо усі свої сили на найважчому.

Майор запасу Ігор Дзюба пройшов усі керівні посади в підрозділах спецпризначення: від командира взводу до начальника розвідки окремої аеромобільної бригади. Інструктор з рукопашного бою Дмитро - двократний чемпіон України, бронзовий призер Чемпіонату світу та чемпіон світу у командному заліку. Ці визнані майстри своєї справи спеціально перебралися до Вінницької області, аби стати частиною команди панотця Віктора Хоменка.

Те саме відчувають і учні, які тягнуться до цієї школи. Є серед них навіть панянки у військовій формі. Марині, доньці отця Віктора, пасують нагороди. У свої 16, вона уже встигла випробувати себе в небі - стрибнути з парашутом. З дев’яти стрибків три Марина здійснила зі спортивного крила. І це лише старт.

В арсеналі школи близько ста парашутів, спецодяг, бронетранспортер і навіть власний літак. Усім цим забезпечив дітей український меценат, з яким отець Віктор Промислом Господнім познайомився на Святій Землі.

Однак особливо нині отець Віктор потребує підтримки тих, хто розділить з ним його добру справу. Настоятель Погребищенського собору Успіння Пресвятої Борогодиці планує побудувати при храмі школу військових священиків. Такі пастирі-воїни, яких називають капеланами, є у більшості армій світу. Наразі робляться певні кроки, щоб капеланська служба стала реальністю і в Україні, адже досі духовна опіка наших військовиків здійснювалася на добровільній основі.

Через школу отця Віктора уже пройшло близько півтори сотні дітей. Ким вони стануть: священиками, офіцерами - покаже час. Однак найважливіше те, що більшість із них тут уперше долучилися до таїнств Церкви.

Поделиться: