Наші святині. Введенський жіночий монастир у селі Кушниця, що на Закарпатті

 

У селі Кушниця Іршавського району Закарпаття відносно недавно було засновано Введенський жіночий монастир. Хоча обитель молода, є тут і своє господарство. Будується двоповерховий чернечий комплекс, у якому буде монастирська трапезна та домова церква.

Хто не був у Карпатах, той, можна сказати, не бачив і України. Адже Карпатські гори – це окраса мальовничої української природи, джерело величезних природних багатств, якими Господь щедро наділив західні українські землі.

Яке це слово приязне: Карпати! Його з дитинства серцем я злюбив, У нім і грому майського розкоти, І сива далечінь гірських шпилів, І співанка русявого дівчати,

І голосні трембіти пастухів, І сум утрат, і ніжний поклик слави –

так оспівував Карпатські гори український поет Максим Рильський.

Хребти українських Карпат простягаються із північного заходу на південний схід більш ніж на дві з половиною сотні кілометрів.

Карпатська земля – це не лише багатство рослинного і тваринного світу, захоплююча краса краєвидів. Це також древній православний край зі своїми традиціями. Сьогодні Карпатський регіон – найбагатший за кількістю православних обителей в Україні. Порівняно невелика за площею, Закарпатська область нараховує понад два з половиною десятки монастирів. Фактично кожен район має свою обитель. Карпатські обителі – неповторні у своїх формах. Їхньою визначальною особливістю є суворість в архітектурі та компактність розташування.

Одним із найновіших карпатських монастирів є жіноча обитель на честь Введення у храм Пресвятої Богородиці, розташована у горах поблизу села Кушниця Іршавського району. Тихий вогник чернечої молитви тут запалав в двотисячному році. Відтоді й існує нечисленна чернеча громада, яка у трудах і молитвах несе своє служіння Господу.

Господарство Введенського монастиря складається з невеличкого поля, яке знаходиться неподалік обителі, двох корів та кількох десятків домашньої птиці. За рахунок цього і живуть сестри, до того ж пригощають паломників, які приїздять сюди на богослужіння. Гордістю місцевих насельників є старенька монастирська вантажівка. Сестри купили його відразу після заснування обителі. Адже до неї можна дістатися лише крутою глиняною дорогою, якою проїдеш тільки на такому транспорті. Увесь будівельний матеріал, з якого зведено монастирські приміщення, свого часу було піднято на гору саме цією старенькою машиною.

Сьогодні сестрам монастиря допомагають у будівництві жителі навколишніх сіл. А черниці віддячують їм своєю молитвою – просять у Господа милостей для всіх, хто робить внесок у велику і благородну справу спорудження святої обителі. Центральною спорудою монастиря є його поки що єдиний храм – Введенський. Незважаючи на те, що роботи в обителі – непочатий край, а рук недостатньо, Божественна літургія звершується тут щодня. Черниці переконані:  якщо безперервно молитися, усе інше Господь обов’язково управить.

Славний Карпатський край! Славний він своїми гірськими вершинами, квітучими полонинами, густими вічнозеленими лісами, загадковими печерами і численними мінеральними джерелами. З давніх-давен Карпатські гори ваблять гостей і надихають на творчість письменників і митців. «Далекі гори одкривали один за Одним свої верхи, вигинали хребти, вставали, як хвилі у синьому морі. Здавалось, морські буруни застигли саме у ту мить, коли буря підняла їх із дна, щоб кинути на землю та залляти світ. Уже синіми хмарами підпирали крайнебо буковинські верхи, оповились блакиттю близькі Синиці, Дземброня і Біла Кобила, курився Ігрець, колола небо гострим шпилем Говерла, і Чорногора важким своїм тілом давила землю» – такими постають Карпати в повісті українського класика Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків".

Але ми ніколи не матимемо повної картини цього краю, якщо не заглянемо бодай в одну гірську обитель, не поспілкуємося з її насельниками і не ознайомимося з їхнім побутом. Тоді краса карпатської природи у свідомості обов’язково буде поєднана з духовною красою цього краю, його народу, визначальними рисами якого здавна були гордість за рідний край, глибока повага до ближніх та безмежна любов і шана до свого Творця і Спасителя – Господа Іісуса Христа.

Прекрасний цей світ, але створений для того, щоб ти віддав поклоніння його Творцю.

Автор: Баршай С.     

Поделиться: